ДО 80-РІЧЧЯ ЛИПИЦЬКОГО (ВІДЕО) |
![]() |
![]() |
Четвер, 03 жовтня 2013, 19:09 |
У 2013-му свій 80-річний ювілей святкував би відомий криворізький літератор, член Спілки письменників України Анатолій Липицький, цю дату вшанували його колеги-літератори. В списку імен видатних літераторів Криворіжжя одним із перших значиться прізвище члена Спілки письменників України Анатолія Липицького. Автор кількох збірок, головний редактор альманаху «Саксагань», він допоміг реалізуватися багатьом творчим особистостям. У 2013-му йому виповнилося б 80 років, і про цю дату не забули літератори Криворіжжя. Анатолій Ліпицький залишив яскравий слід в літературі не лише Кривого Рогу. Друкувався в періодиці Анадира, Магадана, Владивостока, Дніпропетровська, його твори увійшли до «Антології прози Придніпров’я». Знайшли свого читача й книги, присвячені Криворіжжю та таємницям Крайньої Півночі, де автор прожив не один рік. За його ініціативи у 1990 році було засновано в Кривому Розі альманах «Саксагань», редакцію якого Анатолій Григорович очолював до 2009 року. Сьогодні згадують цю талановиту людину добрим словом чимало письменників, художників та музикантів, адже багатьом він допоміг стати досвідченими письменниками. Для Анатолія Липицького альманах «Саксагань» був улюбленою дитиною, якою опікувався близько 20 років. Талановитий письменник, досвідчений і тактовний критик, чудовий співбесідник – так згадують Анатолія Григоровича десятки людей, для яких він був і вчителем, і другом. Сьогодні справу Липицького, який створив у Кривому Розі своєрідний культурний центр, продовжує його син Андрій Дюка. До ювілею батька він прийшов з видатними успіхами: публікації талановитих криворізьких літераторів, які стартували в «Саксагані» тепер можна побачити і в європейських літературних журналах. А «першою ластівкою» стала публікація Анатолія Григоровича – «Вільний невільник». В усіх творах Анатолія Липицького відчувається щира любов до Кривого Рогу, він жив для рідного міста і для людей, і його теж не забувають люди. Адже на згадку про себе Анатолій Григорович залишив не лише творчу спадщину, а й добру пам'ять – як справжній Вчитель премудрощів не тільки літературного слова, а й філософії нашого життя. |