Заходи до Дня соборності відбулися і в освітніх та культурних закладах країни. Виховання молоді на кращих прикладах вітчизняної історії є обов’язковою складовою навчального процесу, адже тільки соборна, незалежна і вільна Україна має шанс увійти до спільноти, як перспективний лідер центрально-східного регіону Європи. Про те, яку роль зіграв Акт Злуки для нашої держави в різні часи, розповіли школярам працівники Криворізького історико-краєзнавчого музею на зустрічі, присвяченій Дню Соборності України.

Українці повинні знати свою історію, і історію правдиву, адже соборність – це не волевиявлення народу чи єдність між Сходом і Заходом, а, насамперед, об’єднання всіх етнічних українських земель. 95 років проголошення соборності та 96 років створення 4-го Універсалу, котрий визнавав Україну незалежною – такі дати відзначали цьогоріч в Україні. Про те, як приймалися важливі для держави рішення і чиїми зусиллями - розповіла запрошеним на захід школярам старший науковий співробітник музею Ірина Стеблина. Вперше в українській історії у 1919 році Західна та Східна Україна формально опинилися в складі однієї національної держави. Книги радянських часів розповідали, ніби робітничий люд Кривого Рогу, котрий складав переважну більшість, підтримував лише більшовицькі ідеї, однак було це не зовсім так. В цьому вже переконалися досвідчені міські історики.

Діти переглянули фільм, котрий висвітлював події на Софіївській площі у 1919-му, цього дня інформації для плідних роздумів у всіх вистачало. Нинішні юні українці переконані: цей крок мав відбутися, адже саме відчуття єдності робить міцнішою дружбу школярів із міст Східної та Західної України, а майбутнє їм будувати разом.      

Що ж, молодь намагається оцінювати події січня 1919-го з позицій не лише минулого, а й сьогодення, і це, на думку, дослідників, єдине правильне рішення. Українська держава унаслідувала не тільки демократичні традиції та державну символіку, а й потенціал, який так і не змогли реалізувати в Акті Злуки. А наскільки  вдається реалізувати його зараз – висновки робитимуть вже молоді історики 21 століття.