Глядачів зустрічають одягнуті у вишиванки чарівні жіночки – контролери та працівниці гардеробної. Втім, це ще не все, до початку вистави аби налаштувати глядача на шевченківський лад – заслужений артист України Василь Короленко зачитує криворіжцям послання Кобзаря – його твір «І мертвим, і живим, і ненародженим..». У залі панує тиша. Хтось з присутніх, слухаючи текст, проводить паралелі з сьогоденням, хтось вбачає у ньому події минулі, хтось заклики до майбутніх дій. Втім  таке якісне виконання і прочитання твору не залишає байдужим жодного з присутніх у залі. Далі за програмою – сама вистава «Мати-наймичка», яку поставив головний режисер театру Шевченка – Василь Короленко.

У виставі задіяно переважно молодіжний склад театру. Головні ролі виконують: Катерина Мавріна, Артур Смульський, Артем Короленко, Вікторія Левченко, Катерина Смірнова-Балагура, Вадим Курган та інші, дебютує на сцені театру Шевченка актор Максим Даньшин. Режисер-постановник вистави Василь Короленко обробив поему на власний розсуд, дещо прибрав, дещо додав з інших творів Шевченка.  Втім, поема від цього не втратила, а лише виграла. Перевтілити  несценічний твір на сценічну виставу – завдання не з легких.

Але, дивлячись «Мати-наймичку» забуваєш про  віршовану першооснову твору і з головою поринаєш у вир подій. Василь Петрович вводить   до лав героїв і образ самого автора, який є безпосереднім учасником подій і від імені якого  ведеться оповідь. Є також  сцени з корнетом, якого кохала Ганна і яких немає у  шевченківській «Наймичці».

Цікавим і чуттєвим є і пластичне рішення твору, яке втілював в життя завідуючий художньо-постановчою частиною театру Андрій Івасіх, як завжди чудове оформлення сцени та костюми, відчувається рука майстра  художника Миколи Бабічева. Чудовим є і музичне оформлення. Звучать українські народні пісні та чарівні колискові у виконанні соловейка української сцени Ніни Матвієнко. Особливо зворушливою і драматичною є заключна і найголовніша сцена – сцена зізнання Ганни Маркові, що вона його мати. Ця сцена зачепила не одне  глядацьке жіноче материнське серце.

Побачене на сцені  довело до сліз добру половину залу.  Шаленими оплесками та морем квітів проводжали акторів глядачі театру, а після перегляду вони  охоче ділилися з нашою знімальною групою враженнями від побаченого, знову ж таки не стримуючи сліз.

Колектив театру Шевченка з виставою «Мати-наймичка» вже незабаром вирушить до Дніпропетровська та Полтави, для участі у театральному фестивалі, присвяченому творчості Шевченка, тож бажаємо нашим акторам перемоги, адже ця постановка, зважаючі на глядацькі відгуки, дійсно заслуговує на найвищу нагороду.