Зберегти та відновити річки і водоймища Кривого Рогу. Чи можливо це в умовах гіперрозвитку індустріі? Та хто і як сьогодні як впливає на порушників законодавства у сфері охорони водних ресурсів? Цю актуальну тему обговорили на черговому засіданні виконкому Криворізької міськради. У питанні захисту річок та водосховищ позитивна динаміка є. Але місту вкрай необхідно відновити проведення моніторингу стану водних об’єктів контролюючими органами.

Інтенсивне забруднення річок та водоймищ – типове явище для міст з високою концентрацією промислових підприємств. Щорічно у водні басейни потрапляють тисячі хімічних речовин з непередбачуваною дією, багато з яких представляють собою нові хімічні сполуки. Лабораторні дослідження виявляють у воді підвищені концентрації токсичних важких металів, мінералів, пестициди, нітрати, фосфати, нафтопродукти. Тільки минулого року обсяги скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми міста склали майже 254 тисячі тонн. Основні підприємства-забруднювачі – АрселорМіттал Кривий Ріг, ХайдельбергЦемент Україна, Центральний, Південний, Північний гірничо-збагачувальні комбінати, Криворізький залізорудний комбінат, ЄВРАЗ Суха Балка, Дизельний завод, Констар, Завод гірничого обладнання, Кривбаспромводопостачання, Кривбасводоканал. Впродовж 2013-го ці підприємства для своєї виробничої діяльності забрали з річки Інгулець, Карачунівського та Південного водосховищ 188,5 млн кубів води. Закони екологічного спрямування та нормативи допустимих рівнів скидів – дієвий засіб запобігання забрудненню, але домогтися їх дотримання важко. Попри директиви та штрафи, підприємства не поспішають виконувати законодавчі норми. Цей факт змушені констатувати в міському управлінні екології. Головні претензії – до Електрозаводу, Дизельного, Заводу гірничого обладнання, які періодично протягом минулого року перевищували ліміти скидів забруднюючих речовин у річки та водойми. Завод Констар звагалі працює без дозволу на спеціальне водокористування. Впливати на порушників контролюючі органи можуть лише у судовому порядку. Починаючи з 2010-го, у Кривому Розі намітилася тенденція до повільного, але стійкого зниження обсягів викидів. Фахівці пов’язують цю тенденцію, з впровадженням довгострокової Програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу, розрахованої до 2022-го року. В рамках цієї програми підприємства-забруднювачі взяли на себе низку зобовязань, призваних, у тому числі, покращити екологічний стан міських водних ресурсів. Підприємства розширювали хвостосховища, модернізували системи зворотного водопостачання, встановлювали фільтри. Таким чином у 2013-му майже 37 млн кубів промислових вод не потрапили у річки та водоймища Кривого Рогу. Загалом за чотири останніх роки обсяги скидів стічних вод зменшилися на 7,4%, забруднюючих речовин – на 16,2%. Минулого року у заходи з охорони водних ресурсів міста було також залучено 3 млн гривень з обласного екологічного Фонду. Цьогоріч передбачено 25 млн 700 тисяч. Місто також ставить питання про відновлення проведення моніторингу стану водних об’єктів обласною Державною екологічною інспекцією та Криворізькою лабораторією Держсанепідслужби. Такий моніторинг вкрай необхідний для якісного контролю та вчасного реагування на порушення. На цьому неодноразово наголошували на засіданнях постійної парламентської комісії з питань екології. Впровадити систему екологічного моніторигу водного басейну – важлива, але далеко не єдина задача. Амбітна мета – зробити міські річки не просто чистішими, а придатними до відпочинку. Головне – акумулювати міські, державні кошти та інвестиції самих підприємств у ефективні екологічні проекти з тим, щоб зменшити негативний вплив виробництва на місто, резюмував заступник міського голови.