Немає сумніву, що гірничо-металургійний комплекс дає можливість Кривому Рогу розвиватися, а людям – заробляти. Сьогодні криворізькі підприємства з видобутку та переробки залізорудної сировини – це понад 50-т тисяч робочих місць, 19% усієї виробленої в Україні сталі, в той же час, це енергоємний процес, складне виробництво, яке впливає на навколишнє середовище.

За даними, наведеними міським управлінням екології, на території нашого міста працюють 10 крупних підприємств гірничо-металургійного сектору, які регулярно викидають у повітря критичну масу шкідливих речовин. У минулому році це понад 327 тисяч тонн викидів, або по 503 кг на кожного жителя міста.

Змінити ситуацію призвана довгострокова Програма по вирішенню екологічних проблем Кривбасу, розрахована до 2022-го року. І починаючи з 2010-го, у Кривому Розі намітилася тенденція до повільного, але стійкого зниження обсягів викидів.

На фоні цієї позитивної тенденції головні претензії – до набільших забруднювачів міста: Інгулецького ГЗК, АрселорМіттал Кривий Ріг, ЄВРАЗ Суха Балка, Укрмеханобру, Хайдельберг Цемент Україна.

По окремих позиціях, таких як оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, викиди не стабілізуються, а навіть збільшуються.

У міському управлінні екології констатують: за п’ять років виконання довгострокової екологічної програми АрселорМіттал Кривий Ріг повністю виконало лише 2 заходи, а зобов’язане – 11-ть. Між тим, застарілі аглоцехи та аглофабрика сумарно викидають в атмосферу 71% від усіх шкідливих речовин, які попадають у повітря Кривого Рогу.

На підприємстві з такою статистикою готові посперечатися. Стверджують: ступінь відповідальності розуміють, у модернізацію основних фондів вкладають, рівень викидів шкідливих речовин оперативно моніторять. Серед ключових проектів останніх років – реконструкція коксових батарей з впровадження технологій газоочистки, машина безперервного лиття заготовок, піч ковша. Проекти спрямовані не лише на скорочення виробничих витрат, підвищення енергоефективності, це також вирішення екологічних проблем міста, які накопичувалися роками. Валові викиди вже знижено на чверть.

Найчутливішою темою для АрселорМіттал Кривий Ріг так само залишається агломераційне виробництво. Аглоцехи реконструюватимуть поетапно до 2020-го року, планують вийти на 24% зниження шкідливих викидів. Меткомбінат за останні роки пертворився на величезний будівельний майдан. Тыльки у 2014-му у модернызацыю компанія вклала 718 млн гривень.

Місто також ставить питання про повне впровадження до кінця року автоматизованої системи моніторингу навколишнього природного середовища. Такий моніторинг вкрай необхідний для якісного контролю та вчасного реагування на порушення. На сьогодні той же АрселорМіттал Кривий Ріг  залишається єдиним підприємством, яке має 3 пости безперервного спостереження за станом повітря. Такі системи, попри заявлені раніше наміри, і досі відсутні на заводі Хайдельберг Цемент Україна, Криворізькому заводі гірничого обладнання.

Керівники підприємств пояснюють: сьогодні пріоритетом для крупних інвестицій є модернізація виробничого обладнання, встановлення сучасних фільтрів, аспіраційних систем, наступним кроком будуть інвестиції у автоматизовані системи моніторингу. За інформацією лабораторії спостережень за станом атмосферного повітря у Кривому Розі, впродовж минулого 2014-го середньомісячні концентрації пилу, діоксиду азоту, формальдегіду перевищували норму у рази.

Створювати та розвивати мережі власних систем моніторингу на підприємствах закликають у Дніпропетровському регіональному центрі з гідрометеорології. Там, де ситуація неконтрольована, і виявляють найбільше порушень.