Цьогоріч в Україні відзначалася 27 річниця виведення радянських військ з Афганістану. Ця війна розтягнулася на довгих 9 років 1 місяць і 18 днів. Політична помилка, незагоєна рана, невідступний біль і приклад мужності радянських воїнів – так по-різному називають події «афганської» війни. Сьогодні про це говорять відкрито. А ще порівнюють події тих років і сьогоднішню ситуацію на сході країни, коли знову захищають інтереси держави справжні герої.

Чимало з героїв, які наповнили фойє міського академтетару ,отримали свої нагороди ще під час боїв, втім і сьогодні, вже у мирному житті, їх справа -  не лише підтримка та розвиток патріотичного виховання , а й  допомога та участь у військових діях у зоні АТО. Ці воїни – справжні патріоти, як і ті молоді хлопці, які наслідуючи приклад батьків знову встали на захист Батьківщини

Часи міняються, проте є й незмінні речі. Колись  про Афган згадували лише у тісному колі побратимів. Бо афганське братство – не уявне поняття, такими принципами вони керуються й зараз.

У Кривому Розі діє одна з найпотужніших організацій, яка об’єднує воїнів-інтренаціоналістів. Їх понад 3 тисячі, на жаль роки зменшують ряди справжніх шураві, та з’являються нове покоління захисників, воїни АТО і організація розростається

Кривий Ріг – одне з не багатьох міст України, зазначив Юрій Вілкул- Криворізький міський голова під час вітального слова, де про своїх героїв турбуються і у найскладніші часи, вирішуючи питання соціального захисту перш за все на місцевому рівні.

Отримали в ці дні воїни –інтернаціоналісти й мирні нагороди – найголовніші міські відзнаки – нагрудні знаки «За заслуги перед містом» 1, 2, 3 ступеня – Володимир Бухтіяров, Юрій Федосенко, Олександр Горанько, Сергій Єфімов, Сергій Кузнєцов, Лідія Численюк, а ще Почесні грамоти міськвиконкому. Особливо зворушливими видалися хвилини, коли зі сцени лунали пісні, які назавжди стали справжнім гімном святості, сили і вірності для воїнів –інтернаціоналістів. Зі сльозами на очах згадали загиблих у тій афганській війні. Та основним мотивом стали такі побажання і сподівання на спокій та мир, які так потрібні країні і саме про це мріють сьогодні ті, хто чув звуки пострілів і знає біль втрат, тож бажають вони сьогодні один одному  єдиного: