Навіть у 21 столітті боротьба з безграмотністю залишається однією з актуальних світових проблем, майже 900 мільйонів дорослих людей не знають грамоти, а більше 100 мільйонів дітей не відвідують школу. Саме з метою привернути увагу до цього питання у 1966 році і було запроваджено Міжнародний День грамотності, з такою ініціативою виступило ЮНЕСКО. Сьогодні Україна має достатній рівень знань, більшість першокласників вже знають літери і пробують читати. Однак сучасне поняття грамотності стало набагато ширшим.

Реформування початкової школи вже дало перші результати. Малюки охоче знайомляться з літерами ще в дитячому садку, а те, що навчання продовжується у школі в ігровій формі, допомагає дітям швидше адаптуватися. Відтак, вчити першачків грамоті стало набагато легше, адже грамотність сьогодні – не тільки вміння читати, а й знання математики та азів комп’ютерної науки, чому малеча дуже хоче навчитися.

На початку минулого століття більшість населення країни було неграмотним, відтак, 19 липня 1920 року було створено Всеросійську надзвичайну комісію з ліквідації неграмотності. Всі мешканці від 8 до 50 років мали навчитися читати і писати. Зараз дивно бачити на кадрах хроніки за партами дорослих людей, яких вчили підлітки, знадобилося близько 10 років, аби виросло покоління, яке вміло читати й писати з дитинства. І, якщо ще наприкінці минулого століття діти йшли до першого класу, мріючи навчитися читати та писати, то зараз, з урахуванням вимог  нової програми, первачки виходять на значно вищий рівень.

Бути грамотними прагнули люди в усі часи. Найдавніший датований кириличний напис, знайдений у Румунській Добруджі, датується 943 роком, а найдавніший глаголичний - 982-м, його знайшли на грецькому акті Іверського монастиря. Завдяки великій кількості літератури і підручників, Україна сьогодні вважається державою з достатнім рівнем грамотності, хоча підвищення якості освіти залишається питанням актуальним. В сучасному світі особливо підкреслюється важливість грамотності і базової освіти, які необхідні для формування прогресивного суспільства. На це спрямована і реформа української освіти, і успішність ії перших кроків вже потроху підтверджує досвід початкової школи.