ФЕСТИВАЛЬ НАЦКУЛЬТУР (ВІДЕО) |
![]() |
![]() |
Понеділок, 03 жовтня 2016, 19:37 |
Фестиваль національних культур «Єдина родина – моя Україна» традиційно розпочався з урочистої пішої ходи від площі Визволення. Першими рухалися ролери, за ними велосипедисти. Учасники колони в колоритних національних костюмах прямували зі стометровими прапорами України та Кривого Рогу. Далі кожна з громад гордо несла табличку з назвою своєї національності. Основне дійство відбувалося на арт-майдані. Українська, молдовська, німецька, польська, грузинська, єврейська, корейська громади презентували національні костюми, пісні та танці. Вдруге участь у фестивалі взяла чеченська громада.
Чеченське жіноче вбрання складно не помітити у натовпі, адже воно багато чим відрізняється від українського, польського чи грузинського. Одночасно з фестивалем національних культур п’ятий рік поспіль проводиться міський фестиваль духових оркестрів «Криворізькі сурми». Якщо цей захід свого часу стартував з 4-5 учасників, то цьогоріч їх вже 10. На них було покладено відповідальну місію музичного супроводу більшості концертних номерів. Паралельно з концертною програмою діяла виставка предметів побуту та хатнього вжитку, а також національної атрибутики. «Смачним» доповненням стала виставка-продаж національних страв, скуштувати які мали можливість усі охочі. Та й не лише посмакувати – найдопитливішим шанувальникам кулінарної справи учасники фестивалю залюбки проводили своєрідні майстер-класи, тож не зайвим було навіть занотувати корисне. Поряд з особливостями традиційної власної кухні, представники різних національностей уподобали чимало й українських страв. Намети з національними стравами почали працювати за кілька годин до урочистого відкриття, тож більшість відвідувачів фестивалю ще на початку були вже, як то кажуть, ситими і задоволеними. Зважаючи на багатоманітність і тематичне наповнення заходу, фестиваль «Єдина родина – моя Україна», без перебільшення, наймасштабніше інтернаціональне свято. І Кривий Ріг – чи не єдине місто, у якому склалася ця особлива традиція. |
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису