Самопрезентація людини – найперше у грамотності, а усне мовлення - як лакмусовий папірець, який миттєво проявляє її рівень. Тож не залежно від того, чим ви займаєтеся по життю, вміння правильно говорити (чи то писати) приховати навряд чи вдасться.

Розвитку грамотності і духовності суспільства, говорить Тетяна Вавринюк, насамперед сприяє правильна державна мовна політика.
Ті, хто українську філологію як професію обирають свідомо й виважено, українською спілкуються не лише на робочому місці а й в побуті. 
 На навчання до філологічного факультету, говорить Тетяна Вавринюк, абітурієнти приходять відносно грамотні, але загалом рівень грамотності у сучасному суспільстві дещо знизився через надмірне використання інтернет-засобів – в СМС-спілкуванні використовують готові міні-тексти. Люди мало читають і пишуть, а надруковане - автоматично правлять спеціальні програми, тож напружувати свої знання немає необхідності. До того ж спілкування, наприклад, у соцмережах зводиться до умовних скорочень слів та речень або до застосування різних символів та знаків.
Між тим, вміння грамотно висловлюватися навряд чи коли втратить свою престижність у реальномі світі, зокрема під час працевлаштування. А на тлі тотальної, скажімо так, «смайломанії», спробуйте здивувати не лише суттю розмови, а й її  правильним лексичним і граматичним оформленням. Принаймні така тенденція у спілкуванні була б вельми кориснішою для сучасної молоді.