1 лютого виповнилося 202 роки з дня народження відомого українського композитора Миколи Вербицького, який увійшов в історію як автор музики державного гімну України. Він був одним із небагатьох, хто зацікавився віршованим твором студента Павла Чубинського і запропонував авторське музичне оформлення. Пісню визнали гімном задовго до того, як вона отримала цей статус офіційно.

Державний гімн, або  славень, вже багато років залишається невідємною частиною української символіки. Він лунає на піднятті прапора під час офіційних церемоній, на відкритті міжнародних та всеукраїнських заходів. Саме вірші відомого українського етнографа і фольклориста початку ХХ століття Павла Чубинського на музику західноукраїнського композитора і диригента Михайла Вербицького було затверджено гімном України у січні 1992 року. Хоча, по суті, народним гімном України цей твір став фактично через кілька днів після написання.

Микола Вербицький народився у 1815 році на території тодішньої Австрійської імперії, як син священика, зміг отримати ґрунтовну музичну освіту, Коли наприкінці 1840-х років у Галичині налагодилося активне театральне життя, Вербицький одразу почав  писати музичні номери до українських театральних вистав. Перше виконання твору  «Ще не вмерла Україна» відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі,  як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасу Шевченко. Тоді Вербицький навіть не догадувався, що цей твір допоможе йому увійти в історію. І, хоча ім’я композитора гімну сьогодні назвуть не всі, мабуть, не знайдеться українця, який не знав би слів цієї пісні і не пишався нею. Те, що гімн є такою ж цінністю для них, як і державний прапор, відзначали всі волонтери та учасники  АТО, які отримували відзнаки на свято Незалежності.

Варто згадати, що пісню “Ще не вмерла Україна” співали, як гімн. ще за років встановлення влади УНР та ЗУНР у 1918 році, хоча закон про єдиний національний гімн так і не з’явився. Вперше його затвердила державним гімном у березні 1939 року Карпатська Україна, але на багато років потому роки цей твір був незаслужено забутий. Навіть, коли обирався гімн України у січні 1992 року, не обійшлося без дискусій.

На початку 20 століття пісню “Ще не вмерла Україна” називали українською марсельєзою, символом національного відродження, і цю славу вона повернула собі у   90-х роках ХХ століття. І сьогодні звичні знайомі слова гімну повертають нам віру в те, що доля українцям таки дійсно усміхнеться. А завдячувати цим маємо видатній людині, талановитому музиканту з Перемишльського повіту, щирому українцю Миколі Михайловичу Вербицькому.