2 лютого виповнилося 74 роки з дня перемоги радянських військ під Сталінградом. Вона мала дуже важливе значення: після капітуляції армії Паулюса ініціатива у війні перейшла до радянської армії, що обіцяло безперечну перемогу над нацистською Німеччиною. Вже багато років і в Україні в перші дні лютого традиційно вшановують захисників легендарного Сталінграду. У Кривому Розі цих фронтовиків теж навідували з квітами та подарунками представники міської і районної влади, школярі та студенти.

На сьогоднішній день у Кривому Розі нараховується 12 учасників Сталінградської битви, для кожного з них 2 лютого – день особливо пам’ятний. Радо зустрічала гостей Галина Сидорівна Леонтюк, яка воювала під Сталінградом у складі 205-го полку дивізії Чуйкова, чимало фронтових фотографій зберігає колишня медсестричка у своєму альбомі. Цього року до ії фронтових та ювілейних орденів і медалей додалася ще одна відзнака: «До ювілею Перемоги» -  захисникам міста на Волзі від нинішнього Волгограду. Вручав почесну нагороду голова міської ради ветеранів Микола Дабіжа, він же вітав у ці дні й інших земляків-сталінградців.

Місто на Волзі – тодішній Сталінград – увійшов до історії, як символ легендарної мужності сотень тисяч солдат, нацисти протягом кількох місяців не могли здолати оборону його захисників. Незважаючи на шалені бомбардування та артобстріли, тільки завдяки проявам небаченого досі героїзму, це протистояння завершилося поразкою армії. фельдмаршала Паулюса 2 лютого 1942 року. Полк сміливої  медсестри Галини захищав заводи «Червоний жовтень» та «Барикади», де продовжували виробляти танки для захисників міста.

Не забули привітати Галину Леонтюк і представники Центрально-Міської ради ветеранів, квіти, подарунки та вітання від Криворізького міського голови вручила керуюча справами виконкому Центрально-Міської райради Людмила Дмитрієва. Тих, хто вистояв у боях за Сталінград, справедливо називають сьогодні живою легендою.  Згадували в цей день і чоловіка Галини Сидорівни – Героя Радянського Союзу Антона Леонтюка, з яким вона познайомилася саме в палаючому Сталінграді і прожила в злагоді не один десяток років.

Прийшли привітати мужню фронтовичку і вихованці 60-ї школи, де вона є частим гостем. Згадує Галина Сидорівна всі нелегкі фронтові дороги, почесне місце в ії альбомі займають фотографії друзів, з якими разом утримувала кілька місяців місто на Волзі в далекому 1942-му. Цьогоріч діти підготували в подарунок вітальні трикутнички на зразок фронтових листів – одразу від кількох класів.