У “ArcelorMittal Кривий Ріг” показали, як модернізують виробництво та як це впливає на екологію Кривбасу. На підприємстві провели виробничу екскурсію для криворізьких депутатів, представників влади міста, екологів, громадських активістів та журналістів. Учасники заходу побували у мартенівському цеху, де тривають ремонтні роботи, та на майданчику будівництва нових коксових батарей.

Нагадаємо, у минулому 2016-му  у Кривому Розі прокотилася хвиля протестних акцій громадськості. Як стверджували активісти,  метпідприємство систематично не виконує свої екологічні зобов’язання. У прес-службі підприємства підкреслили:  “ArcelorMittal Кривий Ріг” відповідально виконує свої зобов’язання і готове вести діалог з громадськістю відкрито і прозоро. Власне, з цією метою і організували виробничу екскурсію для усіх зацікавлених сторін.

До 2020-го року група “ArcelorMittal” має намір інвестувати  щонайменше  мільярд 200 мільйонів доларів. Мета – зробити металургійне виробництво у Кривому Розі  більш ефективним і екологічним. У 2017-му інвестиції у розвиток до кінця року складуть 400 мільйонів доларів. Компанія вкладає ці кошти у модернізацію виробництва, покращення екології, капремонти та будівництво нових агрегатів.

Тим не менш, сьогодні на “ArcelorMittal Кривий Ріг” не готові повністю відмовитися від енергозатратного і неекологічного мартенівського виробництва, яке майже усі світові металургійні лідери замінили на конверторні технології. У 2011-му мартенівську піч зупинили і демонтували, натомість експлуатацію сталеплавильного агрегату у цеху подовжили до 2020-го року. До цього часу мають завершити будівництво другої машини безперервного лиття заготовок.

Але принаймні на підприємстві розробили компенсуючи заходи – агрегат переведуть на прямоточний режим роботи. Це дозволить мінімізувати так звані неорганізовані, закладені застарілою на сьогодні технологією,  викиди у повітря Кривого Рогу. Що це означає для містян, журналістам пояснив директор сталеплавильного департаменту підприємства.

72 мільйони гривень – у таку суму обійдеться ремонт сталеплавильного агрегату та переведення його на більш прогресивну з точки зору екології прямоточну технологію. При цьому, для меткомбінату вона все ж буде затратною, собівартість мартенівської сталі зросте. Але цим же шляхом поступового відходу від мартенівського виробництва свого часу йшли на Алчевському меткомбінаті, Сєверосталі, і воно того варте, запевняють науковці.

Екологи, які свого часу займалися фаховою оцінкою впливу будівництва мартенівського агрегату на екологію, не заперечують: питання доцільності  експлуатації сталеплавильного агрегату залишаються. Ці ж питання екоактивісти піднімали під час дискусій навколо довгострокової екопрограми, розрахованої з 2016-го до 2025-го року. Вона саме передбачає ліквідацію мартенівського виробництва і глибоку модернізацію “ArcelorMittal Кривий Ріг”. Ці пункти так і залишилися ключовими у Програмі, питання – лише у термінах.

Перший заступник мера Євген Удод визнає: так, “ArcelorMittal Кривий Ріг” усе ще залишається найбільшим забруднювачем екології Кривбасу, так, у березні на сесії Криворізької міськради до екопрограма внесли зміни, якими дозволили ремонтні роботи у  мартенівському цеху.  Але запевнив: влада міста жорстко контролює виконання компанією своїх екологічних зобов’язань.

Будівельний майданчик нових 5-ї та 6-ї коксових батарей – це виключно нові технології та ефективні практики світового рівня. Технологія трамбування та завантаження шихти без диму – перша свого роду в Україні. Сформовану у брикети шихту спікають у кокс герметично, без подачі повітря, готовий кокс автоматично подають на конвеєр для сортування.   Масштаби інвестицій у реконструкцію комплексу коксових батарей вражають – 170 мільйонів доларів. Результат – зниження собівартості коксу, що автоматично робить його більш конкурентним на ринку, та покращення якості. Пробний кокс вже отримано, його міцність вдалося збільшити до 60-ти %.

Очікуваний екологічний ефект інвестпроекту – зниження викидів забруднюючих речовин у повітря Кривбасу на тисячу 600 тонн на рік.