ЮВІЛЕЙ АНТОПОЛЬСЬКОГО (ВІДЕО) |
![]() |
![]() |
П'ятниця, 28 квітня 2017, 19:19 |
«Будівництво для мене – це творчій процес, якому присвятив все життя», так відзначив свій вибір професії Борис Михайлович Антопольський. Саме таке ставлення допомогло йому освоїти незнайому практику під час зведення домен - важливих державних об’єктів тодішнього комбінату «Криворіжсталь». Сам родом із Саратова, Антопольський вважає Кривий Ріг своїм рідним містом, за зведення якого отримав чимало нагород, зокрема, орден Трудового Червоного Прапора за будівництво 9 домни. Заслуги не вважає чимось особливим, говорить, що працював, як і всі, заради країни та міста. Борис Михайлович підлітком пережив Другу Світову війну, бачив зруйновані міста і села, тому вирішив обрати професію будівельника, щоб повернути будинкам та вулицям колишню велич. Після закінчення Саратовського будівельного інституту першим місцем роботи обрав Комсомольськ-на-Амурі, який став суворою школою випробувань. Вже через рік очолив посаду головного інженера тресту, а у 1959 році вирішив перебратися до Кривого Рогу, де починав з начальника виробничого відділу тресту «Криворіжбуд». Як відзначив іменинник, він не зміг би досягти таких успіхів, якби не підтримка дружини Ніни, з якою щасливо прожив 67 років. Обидва родом із Саратова, обрали один інститут, на всіх великих будівництвах Ніна Іванівна не тільки супроводжувала чоловіка, а й долучалася до складання термінових кошторисів. Нещодавно ГО міста започаткували нову книжкову серію: ЖЗК, першою стала збірка про відомого скульптора Васякіна, другою – спогади про екс-депутата Верховної Ради Вадима Гурова. Наступна у першій трійці - книга про Бориса Антокольського «Все життя на пускових будівництвах», її автори: сам Антопольський, голови ГО «Кривбас – моє місто» Дмитро Степанюк та письменник Валерій Гаєвський, презентація збірки планується у травні. Незважаючи на поважний вік, Борис Михайлович сповнений ентузіазму та цікавих ідей, а свій ювілей називає ще однією важливою віхою життя, до якої прийшов з гідними здобутками. Ми приєднуємося до всіх вітань і бажаємо йому зустріти і наступний ювілей, який буде ровесником сторіччя. |