КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКІ ЄПАРХІАЛЬНІ ЧИТАННЯ. (ВІДЕО) |
![]() |
![]() |
П'ятниця, 19 травня 2017, 19:16 |
Міжнародні Кирило-Мефодіївські єпархіальні читання вже стали досить відомими в колах духовенства та науковців не тільки України, а й за кордоном, цінність матеріалів, представлених європейськими колегами, оцінили запрошені науковці. Захід, традиційно приурочений до Міжнародного дня слов’янської писемності та культури, є дуже важливим не тільки для духовників, а й для мирян.
Цього року православна церква відзначає декілька важливих дат: 930 років перенесення мощів святого Миколая до міста Барі та 980 років заснування першої бібліотеки Ярославом Мудрим. Крім того: Міжнародний день слов’янської писемності та культури вважають особливим святом і священики, і освітяни, адже саме трудами вчителів словенських Кирила та Мефодія з’явилося письмо у Київській Русі. Відкрила єпархіальні читання виставка робіт вихованців недільних шкіл міста, цьогоріч долучилися й діти з інших міст України. Архієпископ Криворізько-Нікопольської єпархії владика Єфрем разом із освітянами оцінив роботи вихованців недільних шкіл, ознайомився з представленими зразками цінних літературних надбань. Стародавні молитовники, євангелія та часослови традиційно представила бібліотека Спасо-Преображенського кафедрального собору. Цьогоріч цю експозицію поповнили цінні фотографії священників, які правили у криворізьких храмах в часи богоборства. Їх розшукали історики єпархії, за допомогою юних дослідників. Майданчиком для наукової і творчої роботи називають Кирило-Мефодіївські єпархіальні читання науковці-філологи. Вони не тільки представляють свої найгрунтовніші дослідницькі матеріали, а й знайомляться з новинками інших спеціалістів. Матеріали, представлені на Кирило-Мефодіївських читаннях, щороку видаються окремою науковою збіркою, цьогоріч планується ще й електронна версія. Як відзначають самі учасники, тільки плідний діалог між науковцями, духовенством і державою може реально змінити сучасну ситуацію на краще. Головною задачею подібних заходів є посилення уваги суспільства до проблеми духовного відродження нації. |