Братську могилу 272 визволителів і 7 розстріляних підпільників групи «Дзержинець» добре знають мешканці району, щороку вшанувати пам'ять героїв приходить чимало криворіжців. Громадськість, ветерани, школярі та студенти прийшли з квітами до вічного вогню. Щирими оплесками вітали ветеранів, яких, на жаль, з кожним роком залишається все менше. Цьогоріч День партизанської слави зустрічало лише семеро.

В роки війни в країні діяло більше 6 тисяч партизанських загонів, 200 тисяч підпільників і партизан були нагороджені орденами й медалями. У Кривому Розі боролися з ворогом в часи окупації 14 підпільних груп та 2 партизанських загони, далеко не всі сміливці дожили до дня визволення. Дні бойової юності зі сльозами згадувала в цей день Валентина Табаріна, котра воювала в лісах Білорусії.

Оригінальна пантоміма на тему війни та миру, до якої долучилися діти з фотографіями фронтовиків нікого не залишила байдужим. І саме на памяті поколінь особливо наголошували на знакових урочистостях почесні гості свята.

Пісні, присвячені солдатам тієї далекої війни, невловимо переплелися з подіями нинішніми, тому чимало містян не могли стримати сліз, згадуючи загиблих у боях на сході України. І, покладаючи квіти, кожен згадував і своїх рідних, і тих солдат-визволителів, які покояться в цій братській могилі.

Лунали в цей день і  пісні про мир, якого так прагнуть всі українці. І покладають у ці вересневі дні квіти героям і минулого, і сьогодення – щоб знову повернулося мирне небо, за яке заплатили життям тисячі захисників своєї землі багато років тому і продовжують платити високу ціну зараз, вже у столітті 21-му.