Сльози, сум, слова підтримки і молитва. 40 днів потому у Кривому Розі згадали  містян, життя яких забрала аварія. Їх – одинадцять. Люди з квітами, лампадками та свічками прийшли до перехрестя проспекту Металургів та вулиці Героїв АТО. Саме тут 17-го квітня сталася смертельна ДТП.

На місці аварії – півсотні людей. Здебільшого, родичі, близькі пасажирів, учасників аварії. Валентина та Яків, які живуть у Росії, втратили у ДТП 46-тирічну дочку Марину Соловей. Вона загинула миттєво.

Юлія – пасажирка маршрутки, яка врізалася у автобус. Через сльози каже, і досі не переборола усі свої страхи. Ні з ким, хто їхав 17-го квітня у тій маршрутці, не спілкується. Люди не хочуть згадувати жахіття.

Олександр та Владислав – свідки смертельної ДТП. Сьогодні вони, як і всі, прийшли на молебень вшанувати пам’ять загиблих.

Олександр каже: те, що до цього місця не прийшли депутати чи політики – нормально. Не час і не місце для гучних промов, але дивуються, що немає нікого від міської влади.

Молебень служили 10-ть священиків Української православної церкви Київського патріархату. За православним віруванням, на сороковий день після смерті душа померлого остаточно залишає землю і постає перед Богом.