«Будівництво для мене – це творчій процес, якому присвятив все життя», так відзначив свій вибір професії Борис Михайлович Антопольський. Саме таке ставлення допомогло йому освоїти незнайому практику під час зведення домен - важливих державних об’єктів тодішнього комбінату «Криворіжсталь». Сам родом із Саратова, Антопольський вважає Кривий Ріг своїм рідним містом, за зведення якого отримав чимало нагород, зокрема, орден Трудового Червоного Прапора за будівництво 9 домни. Заслуги не вважає чимось особливим, говорить, що працював, як і всі, заради країни та міста.

Напередодні прем’єри, як і в інші дні, проходить тренування молодих «зірок» циркової арени – тигрят Леді, Арні та ще двох «смугастих». Їх дресурою займаються артисти національного цирку Юлія і Микола Козирєви. За плечима подружжя – 20 років роботи та неймовірна любов до своєї справи. Вони наголошують: шлях до серця тварини – їжа, ласка та похвала. Про досягнення своїх вихованців розповідають з гордістю.

Новий  ігровий майданчик, прикрашений  повітряними кульками, сонячна  погода  і чудовий настрій – що ще треба для гарного відпочинку малюків на свіжому повітрі. Дати ігровому майданчику друге життя вирішили батьки молодшої групи «Сонечко». Завдяки їх роботі  відремонтовано та пофарбовано павільйон, гойдалки,  ігрові  столики, стінку – сходи  та інше  ігрове  обладнання  для відпочинку малечі. Результатом всі задоволені. 

Анатолій Низенко зацікавився мистецтвом з раннього дитинства. Першим учителем вважає свого батька. Саме той відкрив секрети художньої справи. Навчив помічати навколишню красу.

Поїздка в зону АТО, навіть віддалену від обстрілів, – великий ризик, але волонтери йдуть на нього. Адже головна мета – підтримати дітей – варта зусиль, бо вони фактично стали заручниками ситуації на сході, незалежно від власного бажання. Волонтери ГО «Сприяння Збройним Силам України та Національної гвардії України» і Криворізького коледжу НАУ заклали у квітневий маршрут селища Донеччини: Кураково, Мар’їнку, Вугледарськ та Волноваху.

Пленарне засідання ХХ-ої сесії міськради розпочали з хвилини мовчання – вшанували загиблих під час аварії на ЧАЕС. Далі голосування відбулося щодо розгляду низки ініціатив, запропонованих демократичними силами. Питання стосувалися внесення змін до Регламенту Криворізької міськради, утворення наглядових рад при комунальних підприємствах територіальної громади міста, порядку загальної міської електронної реєстрації дітей до дошкільних навчальних закладів, затвердження системи електронних закупівель при здійсненні допорогових закупівель за кошти міського бюджету, створення тимчасової контрольної комісії з питань контролю за використанням бюджетних коштів у сфері благоустрою та інші. Депутати  не підтримали жодного, за винятком питання про скасування рішень щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, що надаються населенню і були ухвалені виконкомом 12-го квітня. Рішенням у 40 голосів його до порядку денного було включено.

Попередній «Аукціон щедрості» зібрав значні кошти на лікування Віталія Мельниченка. Творчість криворізького митця зацікавила як містян, так і гостей. Завдяки викупленим роботам, автор зібрав значну суму, що дала змогу значно поправити здоров’я. 

Криворіжці у числі перших прибули на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС. Вже з 27 квітня вони мужньо боролися з палаючою безоднею реакторів, кидаючи туди мішки з піском та воду. І навіть через 31 рік після тих подій вони досі не можуть забути, як ціною власного життя та здоров’я рятували, без перебільшень, увесь світ.

По першому сигналу про небезпеку рятівники негайно відправляються туди, де виникає екстремальна ситуація. І хоча цього дня загрози життю криворіжців не було, працівники пожежних частин Кривого Рогу тренувалися гасити вогонь на великому об’єкті – у будинку культури «Саксагань». Пожежні вивели із задимленого приміщення людей, створили водяну завісу та вже за кілька хвилин «ліквідували» умовний вогонь.

Наречені Світлана й Володимир познайомились в одній з соцмереж. Дівчина з Дніпропетровська не залишила байдужим криворіжця. Хлопець привіз кохану до рідного міста. Впродовж трьох років молодята жили в громадянському шлюбі. Офіційно зареєструвати подружні відносини вирішили, як тільки дізналися про послугу «Шлюб за добу».